Від усього серця зичу терпіння, старанності та міцного здоров’я всім жінкам і дівчатам, які присвячують життя науці. Ваш особистий приклад розширює коло талановитих дослідниць і відкриває нові горизонти. З нагоди цього свята та враховуючи високі досягнення у науці, журналісти телеканалу UA Буковина взяли інтерв’ю у Мар’яни Драгошівни, яке можна подивитися нижче.
11 лютого представниці європейської наукової академічної спільноти відзначають Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Напередодні цього особливого дня вісім науковиць Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» поділилися історіями особистісного зростання, невтомної праці у подоланні шляху в науці та маленькими «секретами» власної наукової творчості. Жінки складають половину населення планети, а отже, половину потенціалу людства в усіх областях діяльності, в тому числі і в науці. Але коли ми чуємо слова «вчений» чи «науковець», то уявляємо в цій ролі, частіше за все, чоловіка. Історично так склалося, що покликанням жінки завжди вважали виховання дітей або гуманітарну професію.
- Сьогодні відзначають Міжнародний день жінок та дівчат у науці.
- Щорічно 11 лютого ми відзначаємо Міжнародний день жінок і дівчат у науці – символічну дату, яка утверджує рівний доступ жінок і дівчат будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки й інновацій.
- Прогнозується, що гендерної рівності в області винаходів буде досягнуто лише в 2070 році.
Але я вибрала сім’ю, він мене зрозумів, наразі підтримуємо прекрасні відносини та разом публікуємося у авторитетних фахових виданнях. Найбільша складність аспірантських років Ірини Григорівни була пов’язана з важливою подією в особистому житті – народженням сина Антона. Коли йому виповнилося всього півроку, мусила залишити його на місяць на чоловіка і своїх батьків, щоб повернутися до Києва для роботи в архівах. Так і поєднувала надалі https://www.bachuna.net/ аспірантство й материнство аж до захисту дисертації – місяць робочих поїздок по архівах і бібліотеках, місяць вдома, де догляд за маленьким синочком і його виховання намагалася поєднати з опрацюванням зібраних джерел, написанням тексту розділів дисертації. В Україні у загальній чисельності дослідників 46 % жінок-вчених. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-учених у рейтингу серед 41 країни світу (дані станом на 2021 рік).
До святкування долучаються й інші організації та установи — наприклад, Центр гендерної культури, Музей жіночої та гендерної історії, бібліотеки. Відвідуючи різноманітні арт-проекти та експозиції, всі охочі можуть дізнатися про видатних жінок в сфері STEM від давнини до сучасності. Жінки-вчені опановували професії в кожній культурі протягом усієї історії розвитку суспільства. У сучасному світі жінки та дівчата продовжують очолювати інноваційні та новаторські дослідження. Вони створюють прилади та долають звуковий бар’єр, досліджують природу, вищу математику, медицину, фізичні явища, закладають основу для розуміння нейробіології та кібернетики.
Жінка, що придумала посудомийну машину
Автомобільний глушник теж придумала жінка — Ель Долорес Джонс у 1917 році. Систему зв’язку, на основі якої створили Wi-Fi, винайшла в 1942 році американська актриса Хеді Ламарр. Вчена Вікторія Горошко з 2012 року працює над патентами на наукові винаходи. З великою повагою і найкращими побажаннями від ректора, який надзвичайно цінує розумних і талановитих жінок! Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter. Також чарівні представниці наукової спільноти ХНМУ були представлені на фотовиставці. До першої п’ятірки країн ЄС з найбільшою кількістю жінок-науковців входять Литва, Болгарія, Латвія, Португалія й Данія.
11 лютого, починаючи від 2016 року, за рішенням ООН відзначаеться Міжнародний день жінок у науці. Також в межах Міжнародного дня жінок та дівчат в науці проводяться конкурси серед молодих дівчат, які захоплюються науково-дослідницькою діяльністю та намагаються реалізувати свої проєкти чи винаходи. Україна разом з іншими державами долучається до відзначення цієї події. Жінки, що працюють в науковій галузі, приймають вітання від державних керівників. У вищих навчальних закладах, в науково-дослідних установах проводять заходи, присвячені внеску жінок в науку. Для дітей організовують дні відкритих дверей – таким чином дівчата-школярки набувають мотивації до навчання та кар’єри в науково-технічній сфері.
Попри те, що світ завдячує жінкам численними надважливими винаходами й дослідженнями, вони й дотепер складають менше третини науковців. Усвідомлюючи важливість забезпечення їх вільного доступу до науки, ООН заснувала Міжнародний день жінок та дівчат в науці, який відзначається щороку 11 лютого. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Наука, техніка та інновації в цілях розвитку», в якій зізнавався рівний доступ жінок і дівчат будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки і інновацій як запорука забезпечення гендерної рівноправності в даній сфері. Уже через два роки на черговому пленарному засіданні Генеральної асамблеї ООН резолюцію (70/212) проголосили 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчат у науці.
Можливості освіти
Вона мала великі прагнення до знань та блискуче вчилася в школі. Але університет у Варшаві не приймав на навчання жінок, тому Марія поїхала вчитися до Паризької Сорбонни, де здобула ступінь магістра з фізики та математики. «Саме так була сформована тематика моєї дисертації – «Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу у 5-7 класах».
Шлях у науці для кандидатки технічних наук, доцентки кафедри екології та природокористування ННІ нафти і газу Олени Ганошенко, розпочався не так давно, викладачка повернулася до своєї аlma mater, рідну серцю кафедру через 15 років після закінчення навчання. Упродовж цих років займалася зовсім іншою сферою діяльності, але доля надала унікальну можливість знайти та проявити себе у науці. Працюючи у колективі талановитих колег та обдарованих студентів з’явилося бажання досліджувати складні процеси, що відбуваються у довкіллі, а отримані наукові результати впроваджувати в освітній процес і виробництво. За останні 15 років світова спільнота доклала чимало зусиль для натхнення та залучення жінок та дівчат до науки. Тим не менше, жінки і дівчата й досі недостатньо представлені в науці.
Вахненко збирав молодіжну команду із п’яти студентів нашого факультету, метою якої було упродовж п’яти років захистити п’ять кандидатських дисертацій, працюючи у команді. Ідея, на жаль, не реалізувалася і на кафедру залізобетонних і кам’яних конструкцій потрапила я одна та почала працювати з доцентом В.П. Мені дуже поталанило із моїм науковим керівником і висококваліфікованим колективом кафедри. Пригадую, коли я вперше прийшла на кафедру (диплом я захищала на кафедрі технології будівельного виробництва) і з гордістю заявила про свій «червоний» диплом, мені відповіли, що тут у всіх вони такі.